Мої випускники!!

Українська мова

Переказ.

Чи є майбутнє у книги?  

Це питання я задавала собі не раз і не два, а сотні й тисячі разів. Ще 5 років тому я не знала іншого формату книг, окрім як книг, надрукованих на папері. Потім в моєму житті з’явився інтернет, і з’явилися разом з ними і електронні книги. І те, що було так недоступно, а адже ціна деяких книг, які мені дуже хотілося прочитати, часом доходила до тисячі за примірник, стало тепер підвладне лише натискання однієї кнопки – завантажити.. І що? 
А нічого. Хочете вірте, хочете ні, але я  люблю книги. За їх запах, за шелест сторінок, по тому, що їх можна тримати в руках і відчувати їх реальність . Книги, викачані в інтернеті на сайтах – це не книги. Це всього лише набір аркушів, на яких написані букви, які складені в слова і пропозиції. Звичайно, ці листи можна роздрукувати і з’єднати, але і від цього вони не стануть книгами. Книгу потрібно відчувати, потрібно тримати в руках, потрібно перегортати прочитані сторінки … 
Але це ж так незручно. І знову ж таки, не всяку книгу можна знайти в магазині маленького міста, а в селі такого магазину і немає зовсім. А інтернет сьогодні є у кожного. І цим паперові книги неймовірно програють електронним. І ціною, як вже говорилося вище. 
Але, незважаючи на все це, я досі  купую книги,  тому що без цього просто не можу. Книги вчать мене жити, вчать відчувати, страждати, радіти. Вони  мої найкращі друзі.  
Хоча молоде покоління книг в руках практично і не тримає, а те, що задається в школі, читається тільки за довідником з коротким змістом твору. Як же мені їх шкода! Боже, як шкода! 
І все ж хочеться вірити, що такі цінителі справжніх творів не дадуть згинути книзі з лиця землі. Хоча про що можна говорити, коли тепер у кожній школі замість звичайної крейдяної дошки висить дошка інтерактивна, «розумна». Чи не спіткає ця ж доля і книги? Ні,у книги є майбутнє? книга – безцінний дар духовності, її не можна зіпсувати, як іграшку.   

Можна навести багато мудрих слів, сказаних великими людьми, та розумію ці слова тільки тоді, коли твої пальці торкнуться сторінок книги, що ніби шепоче тобі: «Вчитайся, пізнай, і ти осягнеш таємниці мудрості, добра, вічності…».

Джерела знань.

Вальдорфська педагогіка в Україні

Ва́льдорфська педаго́гіка — це концепція виховання і навчання дітей. Головною метою вальдорфської педагогіки є надання допомоги особистості у власному становленні та розкритті талантів «у гармонії із закономір-ностями і тенденціями розвитку природи, людини та світу». Автором методу вальдорфської педагогіки є австрійський вчений і філософ Рудольф Штайнер. Перша вальдорфська школа була відкрита у Штуттґарті 7 вересня 1919 р. для дітей робітників фабрики «Вальдорф-Асторія» (звідси назва).

Реалізація мети вальдорфської педагогіки створює передумову для всебічного і гармонійного розвитку особистості, збереження і розвитку усіх прихованих здібностей дитини, розкриття її неповторного індивідууму. Разом з тим, переслідується завдання виховання дитини як соціальної особи, готової до співпраці з іншими людьми, яка вміє знайти своє місце в суспільстві, відчуває взаємозв'язок з природним життєвим середовищем.

В основі вальдорфської педагогіки покладено християнські релігійні цінності. Навчання у школах проводиться відповідно до спеціально розроблених планів, що складені із врахуванням спеціальних ритмів. Поділ людини на різні компоненти та поділ природи на періоди був розроблений Рудольфом Штайнером.

Методом вальдорфської педагогіки користуються близько 900 освітніх закладів у 60-ти країнах світу, більшість — у Німеччині. З 1919 року вони розвиваються у Європі,Америці, Африці, Австралії, Азії, пострадянських країнах, а з 1990 року — в Україні.

В Україні віддати дитину до вальдорфської школи можна в чотири школи, що діють в Одесі, Дніпропетровську, Києві та Кривому Розі. Вальдорфська педагогіка впроваджується у вигляді експерименту міністерства освіти, котрий зараз продовжено. Уже існують затвердженні навчальні програми.

"Вальдорфська освіта не розглядає дитину як якусь скриньку, яку треба напхати усілякою інформацією, часто непотрібною. Вона розвиває вільну особистість, творчі здібності дитини, формує людину", - вважає батько третьокласника Святослава Тарас Шамайда. Його син вчиться у третьому класі київської вальдорфської школи "Софія". Батьки хлопчика відзначають не лише пробуджений у школі хист сина до музики та майстрування, а й цінують атмосферу, котра панує у школі. "Важливе партнерство між педагогами і батьками. Це велика дружня родина", - каже Тарас Шамайда.

Нині в Україні вже навіть можна отримати освіту вальдорфського вчителя - на Київському вальдорфському педагогічному семінарі та в Київському університеті імені Бориса Грінченка.

Концепція проекту «Вальдорфська педагогіка в Україні»

І. Стан запровадження вальдорфської педагогіки в Україні.

Що ж до концепції вальдорфської педагогіки в Україні, то на сучасному етапі активізувався пошук педагогічних систем, спрямованих на становлення активної, творчої, адаптивної, високоморальної особистості, здатної до  позитивної самореалізації у житті. Для творчо працюючого вчителя з’явилася альтернатива: працювати за традиційною, перевіреною технологією або обирати  для апробації нетрадиційні педагогічні системи, що у більшій мірі відповідають  світогляду, цілям і особистісним якостям самого педагога.

 Наближення освіти до європейських стандартів сприяло усвідомленню та поширенню альтернативної освітньої філософії, головним стратегічним напрямком якої стала  гуманізація педагогічного процесу, орієнтація на створення ситуації спільного творчого освоєння світу, де через особистісні переживання відбувається становлення людини, її інтелекту, почуттів, волі.

У 90-х роках минулого століття в Україні набули поширення  ідеї вальдорфської педагогіки, були створені перші вальдорфські ініціативи, що згодом об’єдналися в Асоціацію. Це відповідало потребі суспільства у нових підходах до вирішення проблем навчання та вільного розвитку особистості через застосування педагогічних технологій, апробованих світовою педагогічною практикою.

З  2001 року вальдорфські школи України працювали  за програмою експерименту «Розвиток вальдорфської педагогіки в Україні»  (наказ МОНУ № 363 від 06.05.2001р.).

Досвід експериментальної роботи підтвердив, що вальдорфська школа створює сприятливі умови для гармонійного всебічного розвитку учнів, формування навичок соціальної взаємодії, становлення  активної життєвої позиції. Як свідчать дані державної атестації у 9-х та незалежне оцінювання в 11-х класах, учні не тільки засвоїли навчальні програми на рівні Державного  стандарту, але і отримали додаткові знання з історії мистецтв, живопису, ремесел тощо. Випускники вальдорфських шкіл успішно вступили до вищих навчальних закладів, вони мають високий рівень культури, прагнуть до подальшого самовдосконалення.

Важливим напрямком експерименту стала робота педагогічних колективів над навчальними програмами для вальдорфських шкіл України. Під керівництвом науковців Інституту інноваційних технологій МОНУ створені  навчальні програми   1 – 9,  які пройшли обговорення, отримали гриф Міністерства освіти і науки, опубліковані  і рекомендовані для експериментальних шкіл України, що працюють за вальдорфською  системою.

Нові навчальні програми розроблені на основі глибокого аналізу науково-педагогічної літератури, сучасних стандартів освіти, досвіду роботи вчителів Європи, Росії та України.

Проведена робота дозволила зробити висновок, що вальдорфська педагогіка може успішно інтегруватися в освітній простір України, збагативши його новими технологіями навчання та цілісного розвитку особистості учня з планетарним мисленням, високим рівнем внутрішньої свободи та відповідальності.

Як свідчить аналіз вітчизняної педагогічної теорії та практики, ідеї вальдорфської педагогіки багато в чому співзвучні, як кращим гуманістичним традиціям української педагогіки, так і сучасним тенденціям   розвитку освіти в нашій країні. Їх запровадження може стати важливим кроком у реформуванні освіти на основі гуманістичних поглядів на природу та розвиток людини.

Уроки для учнів

Чиста мова

НЕДО́СВІТ, у, чол. Світанковий мороз, що буває весною і восени перед сходом сонця; приморозок. Автором цього новотвору вважається Т. Шевченко.

"Барві́нок цвів і зелені́в, сла́вся, розстила́вся, та недо́світ перед сві́том в садо́чок укра́вся – потопта́в весе́лі кві́ти, поби́в, поморо́зив" (Тарас Шевченко).

"Так і тягтиметься недосвіт до самого полудня, коли сонце вже перейде обмацувати інший фасад, а на цих колонах все ще незворушно білітиме паморозь..." (Юрій Завгородній)

"Тільки недосвіт закрижанив тоненьким хрускотінням воду по вибалках..." (Микола Шапошник)

Нещаслива доля
Зсушив, зв'ялив, оббив мій лист
Злий вітер-недосвіт...
Зсушив, зв'ялив, оббив мій лист
Злий вітер-недосвіт...

Я вгору п'явсь, я гінко ріс,
I пишно цвів мій цвіт,
Повітря, сонце і роса
Живили зелень віт.

Але недолі вихор злий
Обніс той буйний квіт...
Але недолі вихор злий
Обніс той буйний квіт...
(Роберт Бернс, пер. М. Лукаш)

Джерела знань.Блог Гарьковини Тетяни Михайлівни

Уроки для вчителя

Українська мова

Українська література

 Тести зно I. Давня українська література

Тест № З

1. Укажіть вид літератури кінця XVI — початку XVII ст., для якої характерна гостра суперечка з приводу якоїсь проблеми.

А Сатирична література;

В алегорична література;

В полемічна література;

Г емблематична література.

2. Укажіть назву жанру за його визначенням: коротенький злободенний сатиричний вірш, спрямований проти якоїсь особи чи негативного суспільного явища.

А Послання; В панегірик;

В ода; Г епіграма.

3. Кого називають «українським Сократом», «українським Горацієм», «українським

Езоном»?

А Івана Вишенського;

В Мелетія Смотрицького;

В Григорія Сковороду;

Г Лазаря Барановича;

Д Володимира Мономаха.

4. Укажіть, до якого жанру українського бароко належить творчість Г. Сковороди.

А Емблематична література;

В полемічна література;

В історико-мемуарна проза;

Г шкільна драма.

5. Укажіть, які твори переважають у творчості Г. Сковороди.

А драматичні;

Б вірші та байки;

В поеми та оди;

Г пісні.

6. Укажіть твір Г. Сковороди, з якого наведено рядки:

«О, якби в дурні мені не пошитись, щоб без свободи не міг я лишитись».

А «Всякому місту - звичай і права»;

Б «De libertate»;

В «Ой пташино жовтобока»;

Г «Бджола та Шершень».

7. Яке ідейне поняття розкривається в байці Г. Сковороди «Бджола та Шершень»?

А Свобода; В дружба;

Б «сродна праця»; Г розум і обмеженість.

8. Про який твір Григорія Сковороди Олекса Мишанич сказав: «Та широка картина “світу” і його мсрзот, яка є у філософських трактатах, у цій пісні зібрана немов в один фокус»?

А «Гей поля, поля зелені»;

В «Всякому місту - звичай і права»;

В «De Libertate»;

Г «Ой ти, пташко жовтобока...».

9. Що засуджує Г. Сковорода в пісні «Всякому місту — звичай і права»?

А Існуючу бюрократичну систему;

В фізичне насильство;

В братовбивчу війну;

Г зраду;

Д відсутність у людини естетичного смаку.

10. Укажіть основну думку вірша Г. Сковороди «De libertate».

А Праця повинна стати природною потребою;

В прославлення гетьмана Б. Хмельницького;

В свобода - найвище благо суспільства;

Г засудження суспільного ладу;

Д висміювання несправедливого судочинства.

11. Установіть відповідність між жанром та його визначенням.

А послання

Б епіграма

В літопис

Г панегірик

Д інтермедія

1 «Розмова, звана Алфавіт, чи Буквар світу»

2 «Зозуля та Дрізд»

3 «Всякому місту - звичай і права»

4 «На день народження Василя Томари»



Методичні рекомендації

Рубрика «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» містить перелік основних усвідомлених знань (у тому числі й творів для вивчення напам’ять), умінь, навичок, передбачених кожною конкретною темою. Завдання цієї рубрики запропоновано диференційовано, з наростаючою складністю, що зручно й необхідно для особистісно зорієнтованого навчання, при врахуванні рівня підготовленості учнів, а також для оцінювання їхніх знань.

Особливий акцент зроблено на вимогах емоційно-ціннісної сфери (вони виокремлені курсивом). Їх необхідно обов’язково враховувати під час розгляду конкретних художніх текстів. Це своєрідний прогноз тих морально-етичних, суспільно вартісних виховних компетенцій, які можуть прищеплюватися молодій людині в результаті вивчення художнього твору і які допомагатимуть їй повноцінно жити. Звісно, це лише гіпотетичний морально-емоційний результат, адже вплив мистецтва на людину індивідуальний, а тому може бути не-передбачуваним. Однак цей цілеспрямовано запропонований емоційно-ціннісний прогноз великою мірою увиразнює й частково дисциплінує весь навчальний процес на уроках літератури, у сучасних умовах глобалізаційних процесів, тенденцій дегуманізації тощо, робить його потужним націє- та людинотворчим чинником.

Демократична орієнтація програми спрямована на постійну творчу співпрацю, діалог учителя, учня з художнім твором, дає широкий простір для самостійного сприйняття й осмислення літератури як явища мистецтва.

Урок з розвитку мовлення

1.   Самостійна робота.

Перепишіть речення, вставляючи пропущені букви. Підкресліть орфограми, усно поясніть їх.

Золоті ж..ржини — осені окраса. (В. Сосюра) Веч..ровими фіолетами зацвітає на серці мак. (А. Малишко) Перо й ч..рнило маю, натхнення лиш нема. (Леся Українка) Назбирали цілий мішок ж..лудів та горіхів і змішали їх. (Нар. творч.) Добрі ж..рна все перемелють. (Нар. творч.) Як мені пш..ниця родила, то мене й родина любила. (Нар. творч.) Терпець обертає ш..вковицю на ш..вк. (Нар. творч.) Ось ваші квіти: ч..брець, лаванда, м’ята, майоран. (В. Шекспір)

2.   Тренувальна вправа.

Спишіть речення, поставивши слова в дужках у потрібну форму. Поясніть чергування.

Без трудів не їстимеш (пиріг). Віл (кінь) шукає, а кінь його виглядає. Два (кіт) в одному мішку не помиряться. Швець без (чоботи), а тесля без (ворота). Хочеш їсти калачі, не сиди на (піч).