Уроки для учнів

Чиста мова

НЕДО́СВІТ, у, чол. Світанковий мороз, що буває весною і восени перед сходом сонця; приморозок. Автором цього новотвору вважається Т. Шевченко.

"Барві́нок цвів і зелені́в, сла́вся, розстила́вся, та недо́світ перед сві́том в садо́чок укра́вся – потопта́в весе́лі кві́ти, поби́в, поморо́зив" (Тарас Шевченко).

"Так і тягтиметься недосвіт до самого полудня, коли сонце вже перейде обмацувати інший фасад, а на цих колонах все ще незворушно білітиме паморозь..." (Юрій Завгородній)

"Тільки недосвіт закрижанив тоненьким хрускотінням воду по вибалках..." (Микола Шапошник)

Нещаслива доля
Зсушив, зв'ялив, оббив мій лист
Злий вітер-недосвіт...
Зсушив, зв'ялив, оббив мій лист
Злий вітер-недосвіт...

Я вгору п'явсь, я гінко ріс,
I пишно цвів мій цвіт,
Повітря, сонце і роса
Живили зелень віт.

Але недолі вихор злий
Обніс той буйний квіт...
Але недолі вихор злий
Обніс той буйний квіт...
(Роберт Бернс, пер. М. Лукаш)